|
|
|
|
|
|
|
Закривши очі, я слухаю Стамбул.
Свіжо, солоно і трохи ліниво
Зітхає волого вітерець з затоки…
Тріпочуть листочки в повітрі від спеки,
А в парках заблукав зелений гул.
Закривши очі, я слухаю Стамбул.
Прохолодний гомін Капали Чарши
І натовпи вірних у Махмутпаши,
Весняний вітер, ранковий простір,
З доків молота з залізом чути суперечку.
І кожен непоказний тихий двір
Підриває голубиних крил гул.
Закривши очі, я слухаю Стамбул.
Захід відправив хвилі все на берег,
і зовсім трішки не дотягнув
і піною біля жіночих ніг заснув.
Причал і човни, море і Босфор.
Раптом вечір сонце як задув свічку
Закривши очі, я слухаю Стамбул
