Баксанської ущелині

Баксанської ущелині

Баксанської ущелині

Баксанської ущелині

Дорога незвичайна: асфальтова траса проходить серед нависають стінами білястих вапнякових скель, які дають простір, то звужуються у вузький кам’яний коридор. Лише подолавши тіснину Шат-Бават, мандрівники потрапляють у велику долину.

Назва ущелині отримало від імені річки Баксан – найбільшою, що бере початок в льодовиках Ельбрусу. Баксан протягом всього шляху по Баксанскому ущелині буде не тільки видно, а й чути: характерний шум стрімкої гірської річки з перекатами, порогами, сносящей навіть кам’яні брили, стане постійним супутником подорожі по ущелині.

В стороні від основного ущелини можна виявити дивовижне льодовикове озеро, загублене у високих і більш похмурих ущелинах Бічного Кавказького хребта. Баксанської ущелині давно облюбували альпіністи, заснувавши тут безліч альпіністських таборів. А гірська річка Баксан з 1938 року дає місцевим жителям електроенергію – на ній зведена одна з найстаріших в РФ Баксанська ГЕС. Цікаві місця в Баксанском ущелині, в районі села Лакшута, і з точки зору археології: в гроті на терасовому схилі берега Баксана вченими виявлені знаряддя, прикраси, статуетки та предмети побуту епохи мезоліту.

Альпійські пейзажі села Верхній Баксан підкорюють навіть тих, хто байдужий до ідилічним картинам щедрою флори. У цьому ж селі можна побачити пам’ятник, встановлений на честь підкорювачів Ельбрусу – саме звідси починали сходження до двох вершин Ельбруса ще в XIX столітті. Першовідкривачами шляху на Ельбрус (в 1968 році і 1874 рр..) були Киллар Хаширов і Ахие Соттаев – їм і присвячено монумент-«ворота» у Верхньому Баксане. Також тут знаходиться барельєф, що зображає дослідника, військового топографа і альпініста А. Пастухова, який побував на двох вершинах Ельбрусу в кінці XIX століття.