|
|
|
|
|
|
|
Будівництво вежі почалося в 1184 році під керівництвом архітектора Ахмеда Бен Бану, в період, коли в Андалусії розвивалося мавританське мистецтво. Завершив же будівництво Алі алі Гомар у 1198 році. Вінчали вежу чотири позолочені кулі. У записах принца Альфонса Мудрого кажуть, що коли сонце освячує ці кулі, сяйво від них видно на відстані одного дня шляху до Севільї. Ці кулі були настільки великими, що пізніше іспанські християни розширили міські ворота, коли їх знімали. На плоскому даху тоді розташовувалася найбільша обсерваторія в Європі.
Гиральда – єдина мусульманська споруда, що збереглася після облоги християнами. Пізніше прилеглу мечеть використовували як собор, перебудувавши в готичному стилі, мінарет ж зберіг свою первісну форму. У 1568 році Ерман Руїс додав квадратну дзвіницю, увінчану трьома послідовно зменшуються ярусами, висота Гиральды збільшилася до 98 метрів. На самому верху башти встановили статую Віри з прапором у руках, обертову від подуву вітру, іншими словами флюгер. Звідси і назва вежі – флюгер іспанською звучить як «хіральдільо». У Гиральды є «брати»: башта Хасана в Рабаті і Кутубія в Марракеші.
Вежа Гиральда є одним з кращих зразків арабської архітектури. Вона втілює всі його характерні риси: масивність форми, своєрідна структурність, тожественності і гармонійність образу. Зараз вежа служить оглядовим майданчиком – з неї можна побачити чудову панораму міста.
