|
|
|
|
|
|
|
Практично протягом 135 років, з 1646 року будувалася Церква Сен-Сюльпіс. Її будівництво так затягнулося, що одна із башт так і залишилася недобудованою. Саме тому, собор називають асиметричним. Півтора століття також тривала внутрішня обробка. Тепер собор просто величний та величезний.
Будівля виконана в єзуїтському стилі з класичним фасадом. Його створив архітектор Джованні Сервандони. Церкву назвали на честь архієпископа часів Меровінгів – святого Сюльписа. Вона розташована в 6-му окрузі Парижа, між бульваром Сен-Жермен та Люксембурзьким садом.
Церква поєднала в собі сучасне мистецтво і церковне духовенство. Будівля розписував прогресивний художник Ежен Делакруа, автор «Свобода, що веде народ». Майстер використовував виключно прості чисті фарби, тому в храмі миттєво зникають всі темні тіні, а на зміну їм приходить світло. Всі тони гармоніюють між собою, а колір, світло і тінь зливаються в дивовижне рівновагу.
Всередині споруди з сірого каменю височить статуя Святого Михайла, який бореться з драконом і обеліск, зроблений з білого мармуру. Тут же розміщений гномон – смужка з бронзи, визначає прихід Великодня і весняного рівноваги.
Сен-Сюльпіс стала ще поважніша після того, як Ден Браун згадав про неї у своєму бестселері «Код да Вінчі».
