|
|
|
|
|
|
|
В цьому каньйоні мріяв побувати ще в 13-му році: пропливаючи над коралами, побачив, як з них йде безліч бульбашок повітря. Побачив, як кілька дайверів забираються в ущелину на дні. Але нас, свіжоспечених OWD, інструктор туди не пустив – нижче 18 метрів нам занурюватися було не належить. В цьому році, проходячи курс Адвансед, для занять по глибоких занурень ми з дружиною, не змовляючись, вибрали саме Каньйон.
Здавалося б, нагромадження каменів, нічого особливого. Але скільки було дитячого захвату… Каньйон навіть снився ночами, це словами не передати… І фотографіями, мабуть, теж… Не витримали, і через пару днів полізли туди ще раз… Перебуваючи на самому дні, отримуєш досить дивні відчуття від побаченого: щілина між скелями, і вузька піщана стежка, що вела вглиб… Здається, що по цій стежці іноді хтось туди, вдалину, ходить… А може, це просто азот на сорокаметрової глибині так “вставляє”…
