Вязниця Хрести

Вязниця Хрести

Вязниця Хрести

Вязниця Хрести

Слідчий ізолятор № 1 в Санкт-Петербурзі, в народі іменований «Хрести» відомий всім і кожному з пісень, книг і фільмів. У стінах в’язниці налічується 960 камер, у яких міститься 1700-1800 чоловік.

Центральна пересильна в’язниця в цьому місці з’явилася в 1868 році, сучасному ж її будівлі понад 120 років. Побудоване воно було до 1892 року в якості одиночної в’язниці. Автор проекту – архітектор А. Томишко. Назва «Хрести» походить від хрестоподібної форми двох п’ятиповерхових будинків. На самому верхньому поверсі одного з будівель розміщувався храм Олександра Невського.

Історія «Хрестів» похмура і в точності відображає історію нашої багатостраждальної країни. Спочатку в тюрмі утримувалися в’язні, засуджені за кримінальні і політичні злочини. Після революції 1905 року в ній сиділи в основному політичні злочинці, яких звільнили учасники лютневої революції 1917 року. Після жовтневої революції «Хрести» заповнювалися членами царського уряду, керівниками жандармерії і поліцейського відомства.

Про подальшу історію цього зловісного тюремного комплексу неважко здогадатися. Храм закрили, знявши з нього хрести і перетворивши його в клуб. В криваві 1937-1938-ті роки в’язниця була переповнена «контрреволюціонерами», серед яких було чимало кращих представників науки і культури. На базі «Хрестів» були утворені «шарашки», в яких працювали в’язні військові фахівці, які розробили в цих умовах безліч зразків військової техніки, які потім активно використовувалися на фронтах Великої вітчизняної війни. Під час блокади Ленінграда обслуговування та охорону об’єкта здійснювали жінки і люди похилого віку, багато з яких померли від виснаження, так само як і ув’язнені.

Після війни, для вишукування коштів на капітальний ремонт в’язниці, яка постраждала від бомбардувань і часу, на її території була організована картонажна фабрика, на якій працювали ув’язнені.

Слідчим ізолятором «Хрести» стали починаючи з 1964 року. Тут утримуються підозрювані та обвинувачені до моменту винесення вироку. У 2004 році над тюремним храмом знову з’явилися хрести, в ньому відновилися богослужіння.