Вежа Сен-Жак

Вежа Сен-Жак

Вежа Сен-Жак

Вежа Сен-Жак

Вежа-дзвіниця Сен-Жак, побудована в стилі “полум’яніючої готики”, – все, що залишилося від церкви Сен-Жак-де-ла-Бушра, зведеної на гроші гільдії м’ясників в ім’я апостола Якова в 1523 році. У середні століття біля її стін збиралися прочани, направлялися в Іспанію в Сантьяго-де-Компостелла, де, згідно з переказами, знаходилася гробниця апостола.

Висота вежі становить 52 метри. Її верхні кути завершують фігури, що символізують чотирьох євангелістів: орел, лев, телець і — найвищий — ангел. В зовнішніх нішах на стінах розташовані 19 скульптур святих. Вони були встановлені під час масштабної реставрації у другій половині XIX століття.

З вежею Сен-Жак пов’язані імена двох великих людей: Ніколи Фламеля і Блеза Паскаля. Про Николі Фламеле говорили як про єдиному алхімік, яке спіткало таємницю філософського каменя і научившемся перетворювати свинець у золото. Він здійснив звідси проща в Іспанії, а похований був у знесеної під час революції церкви Сен-Жак-де-ла-Бушра.

У 1648 році французький учений Блез Паскаль проводив на вежі Сен-Жак досліди по вимірюванню атмосферного тиску. Французи вшанували пам’ять Паскаля, встановивши йому пам’ятник.